1. Контакти і консультації. 

Якщоу Вас не має часу чи бажання читати цю статтю, але Вам потрібно швидко одержати інформацію, скласти, або зареєструвати авторський договір, пропонуємо Вам зателефонувати + 38 067 538 39 98 (Сухарева Наталія) і одержати швидку безкоштовну консультацію. Або Ви маєте можливість написати нам запит з Вашими конкретними побажаннями, і одержати безкоштовну відповідь, яка буде стосуватися виключно Вашої ситуації.

2. Розповсюджені види авторських договорів.

Під час довготривалої професійної діяльності спеціалісти Патентної фірми «Єдність» надають для своїх Клієнтів послуги по складанню, оформленню і державної реєстрації різноманітних авторських договорів, які стосуються відчуження об’єктів авторського права або договорів про надання права тимчасового користування творами (ліцензії). Переважно це стосується таких творів, як: пісні, музика, комп’ютерні програми, мобільні додатки, веб-сайти, літературні твори, методики, креслення, світлини, малюнки, ескізи, дизайни промислових виробів, логотипів та інших.

            Авторські договори можуть бути укладені між різними особами, і, таким чином, вони мають певні особливості та їх можливо умовно розподілити на різні види, а саме:

– Авторський договір про відчуження (передачу) прав між фізичними особами (автор твору і правонаступник);

– Авторський договір про відчуження (передачу) прав між автором – фізичною (автор) та юридичною особою (правонаступник);

– Авторський договір про відчуження (передачу) прав між юридичною чи фізичною особою, яка не є автором (власники прав) та юридичною особою (правонаступник);

– Авторський договір (може бути частиною трудового договору) про відчуження (передачу) прав на службовий твір між автором (працівником) та юридичною особою (роботодавець – правонаступник).

Так само можуть укладатися і ліцензійні угоди (крім «службових творів»). 

Усі зазначені  договори можуть укладати групи осіб як зі сторони авторів, так і зі сторони правонаступників, як резидентами так і нерезидентами України (крім «службових творів» – в цьому випадку можливі договірні відносини лише між юридичною особою резидентом України та її офіційними працівниками).  

В наступних розділах ми скорочено звернемо увагу на деякі особливості створення та укладання таких документів.   

3. Об’єкти договорів, що стосуються розпорядження авторськими правами.  

Передаватися повністю або надаватися на тимчасове використання можуть будь-які твори у галузі науки, літератури і мистецтва, що зазначені у відповідному міжнародному та національному  законодавстві України. Згідно із законом України «Про авторське право і суміжні права» (ст. 8 «Об’єкти авторського права») такими творами є (скорочено):

– пісні, музичні твори без тексту, збірки (музичні альбоми); 

– комп’ютерні програми, мобільні додатки, веб-сайти, бази даних; 

– аудіовізуальні твори, наприклад, фільми, відео-кліпи, рекламні ролики, інші;

– література будь-якого характеру, наукова, технічна, методологічна, публіцистична, релігійна, белетристика, проза, вірші, статті, контент веб-сайтів, соціальних сторінок, книги, словники, будь-які сценарії, переклади, інші;  

– малюнки, картини, ескізи, зображення, скульптури, інші твори образотворчого мистецтва;

– усні твори, промови, витупи, лекції, інші;  

–  спектаклі, постанови, драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу;

– архітектура, містобудування, садово-паркове мистецтво;

– світлини, фотографії, твори, виконані способами, подібними до фотографії;

– ювелірні вироби, ткацтво, кераміка, інші твори ужиткового мистецтва;    

– креслення, ілюстрації, карти, плани, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, техніки, архітектури та інших сфер діяльності;

– інші твори.

Відповідно до законодавства України авторські договори можуть стосуватися всіх творів, що зазначені, як оприлюднених, так і не оприлюднених, як завершених, так і не завершених, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу та мети (розважальні, освітні, інформаційні, рекламі, інші).Слід зауважити, що до цього переліку не відносяться об’єкти промислової власності, такі як патенти на винаходи, свідоцтва на корисні моделі, промислові зразки та торговельні марка. Права на зазначені види інтелектуальної власності передаються або надаються по ліцензіям іншими договорами, які мають власні особливості

4. Авторський договір, загальні зауваження до змісту.   

Документ повинен містити назву і дату укладання. Можливо зазначити місто укладання, наприклад – м. Київ.     

Будь-який договір укладають щонайменше дві сторони. Відповідно, повинні бути зазначені реквізити обох суб’єктів правових відносин. Для фізичних осіб це повне ПІБ та адреса, для юридичних осіб, щонайменше – повне найменування, адреса, код, ПІБ і посада уповноваженої особи. Можуть бути зазначені додаткові відомості – коди, паспортні дані, банківські реквізити, контактні дані для зв’язку, але не обов’язково. 

В предметі договору щонайменше повинно бути чітко і точно зазначено:

– авторській твір, стосовно якого укладається документ, його назва, вид твору

(наприклад – «комп’ютерна програма «НАЗВА», або «збірка ескізів та креслень ювелірних виробів «НАЗВА»); в предметі договору, або в іншому розділі можливо навести  реферативний опис твору для можливості його максимальної ідентифікації;

– опис правового вчинку згідно з договором, наприклад – «повне відчуження

(передача) майнових авторських прав на твір від Автора Правонаступнику»;

            – за оплату чи безоплатно передаються права.

Тобто, згідно з законодавством, майнові авторські права, що передаються за такими договорами, мають бути у ньому визначені. Якщо якісь майнові права в договорі не зазначені як відчужувані,  то частина цих прав вважається такими, що не передані.

Майнові права можуть бути передані повністю або частково. 

Те саме стосується й договорів про надання тимчасового права на використання твору – обов’язкове зазначення на які саме прав надається ліцензія. Наприклад, «…Автор надає право Виконавцю публічно виконувати пісню «НАЗВА» протягом трьох років від дати укладання договору  виключно на території України і одержувати Виконавцю грошові оплати за таке публічне виконання, при цьому автор залишає за собою виключне право самостійно виконувати цю пісню також  і особисто одержувати комерційні платежі за усі цифрові продажі пісні, яку виконує як Автор так і Виконавець».   

В договорі також можуть бути зазначені: права і обов’язки сторін; платежі, розподіл прибутків; гарантії, відповідальність; конфіденційність; регулювання спорів; для ліцензійних угод обов’язково – термін дії, територія, умови дострокового припинення,  інші умови, які сторони побажають.          

Авторський договір повинен бути укладений в письмовому вигляді та підписаний сторонами.   

Для інформації також слід зазначити, що «авторське право» характеризується особистими немайновими та майновими правами автора.

Особисті немайнові права автора не можуть бути передані (відчужені) іншим особам, бо такими правами є (ст. 14 Закону України «Про авторське право і суміжні права»):

– визнання справжнього авторства шляхом вказівки імені автора на фізичних чи віртуальних примірниках творів  під час будь-якого публічного застосування чи використання твору, якщо це є можливо;

– або заборона (від імені автора) на згадування свого справжнього імені, якщо дійсний автор твору бажає залишитись анонімом;

– використання псевдоніму, і зазначення та вимагання зазначення цього псевдоніма замість справжнього імені автора;

– вимагання збереження абсолютної цілісності твору і протидія будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору або будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі і репутації автора.

В договорах передачі права завжди мова йдеться виключно про розпорядження  майновими правами, до яких належать (ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права»):

– виключне право особистого/власного використання твору будь-яким способом;– виключні права дозволяти чи забороняти використання твору іншими особами.

5. Особливості авторського договору між фізичними особами.

Первинним  суб’єктом  авторського права завжди є автор твору – людина, фізична особа, або група осіб – співавторів. Таким чином, у більшості випадків, в договорах між фізичними особами одна із сторін завжди є автором твору, а інша сторона є правонаступником майнових прав.

В такому документі слід дотримуватись вимог, які наведені в п. 4 цієї статті, а саме: 

– обов’язково зазначити дату договору, ПІБ і адреси сторін, які майнові права передаються (повні/неповні), назва та опис твору, за оплату чи безкоштовно відчужуються права на твір, інші умови, підписи сторін.

Для подальшої державної реєстрації потрібно також додатково повідомити: дату народження автора (чи декількох співавторів); дату завершення роботи над твором.

Зазначені види договорів в нашій компанії є достатньо популярними, і «відпрацьованими». Найчастіше такі договори використовують автори пісень, які передають свої права виконавцям, або продюсерам чи компаніям, які хочуть використовувати музику. Так само, подібні документи укладають програмісти та дизайнери комп’ютерних інтерфейсів з замовниками програмних продуктів, мобільних додатків.Слід зазначити, що бувають випадки, коли два чи більше співавтори (наприклад, саме програмісти) разом створили комп’ютерну програму, а потім вони бажають передати безкоштовно чи продати свої права якомусь одному з цих співавторів. В такому випадку також укладаєтеся подібний договір між ними усіма про відчуження майнових прав від декількох осіб (співавторів) одному з них.

6. Особливості авторського договору між автором та юридичною особою

У випадках, коли автор передає майнові права підприємству, слід звернути увагу на те, що в Україні існує розповсюджена практика укладання і підписання «контрактів про виконання послуг по створенню певного «продукту», наприклад, малюнків чи дизайнів упакування для товарів, рекламної продукції, світлин, архітектурних креслень, аудіовізуальних та будь-яких інших творів. Сторони такого контракту помилково вважають, що після виконання послуг по створенню «продукту» та після підписання акту виконаних послуг та/чи передання результатів роботи від виконавця замовнику, усі майнові авторські права також передані. Але це не так, і ось чому.

Пояснюємо дуже просто, без дослівного цитування законодавства. У випадках, коли одна особа (замовник) замовляє іншій особі (автору-виконавецю) створення будь-якого твору, то майнові авторські права на цей створений твір належать обом цим особам (як то кажуть «в рівних частинах»), якщо інше не обумовлено договором, навітьі після передачі результатів роботи – фізичного (чи віртуального) примірника Твору та після підписання акту такої передачі «створеного продукту». Справа в тому, що на практиці у більшості таких «контрактів про виконання послуг по створенню певного «продукту» взагалі відсутні:

– розділ про майнові авторські права, про їх передачу чи розпорядження ними;

– нормальна ідентифікація «готового продукту».

Тобто, якщо в контракті та в акті написано: «….Замовник замовив, а Виконавець створив комп’ютерну програму для складського та логістичного обліку та структуру бази даних до неї, і Виконавець передав Замовнику примірник цієї програми на цифровому носії …», це не надає абсолютно ніякої конкретної інформації про «продукт». При таких формулюваннях в подальшому (у різних випадках – в конфліктних, при розпорядженні програмою, наприклад для надання права по франшизі, в інших) не можливо чітко ідентифікувати цей твір, тому що в контракті та в акті: немає оригінальної назви, не має даних про твір (хоча б реферативних), не має матеріальних фрагментів твору. Погодьтеся,  що побідна назва «комп’ютерна програма для складського та логістичного обліку» може стосуватися величезної кількості сучасного софту, і дуже важко уявити як саме, користуючись такою назвою, сторони контракту чи інші особи будуть доказувати (за необхідністю) – та саме це програма, чи інша? Якщо говорити конкретного про ідентифікацію «комп’ютерних програм, мобільних додатків, веб-сторінок» то в Україні, і в більшості країн світу, в тому числі й в США такі об’єкти характеризуються наявністю щонайменше «вихідного коду» (чи його фрагментів) та «інструкцією користувача» (текстовий документ, можливо з дизайнами, малюнками інтерфейсів). Таким чином, для ідентифікації будь-якого авторського твору в ділових документах (наприклад – в додатках до договорів чи актів) радимо завжди зазначати:

– оригінальну назву і вид твору (наприклад – вид в твору – Збірка творів архітектурні креслення та малюнки  Фасад буднику, що розташований за адресою вул. Банкова 1, м. Київ, Україна» – оригінальна назва);

– реферативний опис твору;

– матеріальні фрагменти твору (наприклад, основне креслення, можна усі зазначеної «збірки» на паперовому носії, чи передане в електронному вигляді з цифровим підписом).                                      

 В договорі між автором та підприємством також потрібно дотримуватись вимог, які наведені в п. 4 цієї статті, а саме: – вказати дату та назву договору, ПІБ та адресу автора, повне найменування та юридичну адресу компанії, якій передаються право на твір, ПІБ та посада посадової особи, обов’язково назву та реферат твору, умови оплати за відчуження, інші відомості, підписи сторін. Якщо це ліцензія на тимчасове використання твору, то зазначити: вид ліцензії (виключна, невиключна, одиночна проста), термін дії, територію (це може бути – окреме місто, країна, чи декілька міст, регіонів, країн), чіткий перелік прав, які надаються по ліцензії.

7. Авторській договір на службовий твір між працівником і роботодавцем.

Підприємство може бути власником майнових прав на створені продукти творчої діяльності своїх фахівців, які офіційно працевлаштовані в компанії, і які в межах своїх посадових зобов’язань створюють якість об’єкти інтелектуальної власності, за що одержують заробітну платню. Результати такої роботи називаються «службовий твір», що створений у порядку виконання службових обов’язків у відповідності до службового завдання чи трудової угоди між працівником і роботодавцем. Тобто, задля того, щоб підприємство автоматично ставало власником результатів творчої роботи свої спеціалістів, між ними потрібен бути укладений:

– «трудовий контракт», в якому зазначено, що майнові права на усі інтелектуальні розробки працівника належать роботодавцю;

– або «службове завдання», де наведені умови створення фахівцем якихось продуктів; крім того потрібно додатково кожен раз створювати додаткові документи про розподіл авторських прав.

Якщо таких документів між сторонами трудових стосунків не має, то усі майнові права належать виключно фізичній особі, але не підприємству (згідно із законом «Про авторське право та суміжні права»). Але, у пункті 2 статті 429 Цивільного Кодексу України зазначено, що: «Майнові права інтелектуальної власності  на  об’єкт, створений у зв’язку  з  виконанням  трудового  контракту, належать працівникові  (який створив цей об’єкт)  та роботодавцю (підприємству чи, наприклад ФОПу), у якого працює цей працівник, спільно, якщо інше не встановлено договором». Таким чином, маємо дуже суттєві розбіжності українського законодавства стосовно цього питання.

 З урахуванням зазначеного, в таких випадках і виникає необхідність укладання авторського договору про передачу майнових прав від працівника роботодавцю. Крім цього, радимо також зробити і акт виконаного службового завдання.

Суттєві умови авторського договору на службовий твір в цілому відповідають раніше описаним, але потрібно додати посаду працівника, можливо зробити посилання на службове чи технічне завдання, акт та інші необхідні відомості. В цьому документі за домовленістю сторін може бути узгоджена додаткова оплата/винагорода за передачу прав на об’єкт інтелектуальної власності чи її відсутність, якщо це робилось виключно за заробітну платню. Подібні документи можуть бути укладені одночасно між декількома працівниками (співавторами одного об’єкту) і підприємством.              

Наявність документів, які підтверджують передачу авторських прав на «службовий твір» від працівника роботодавцю надають можливість:

– «поставити» об’єкт на баланс підприємства, наприклад, створену комп’ютерну програму;

– сформулювати і оцінити собівартість такого продукту, наприклад, з метою оптимізації оподаткування чи для продажу;  

– вільно розпорядження та здійснення необхідних господарських, правових та фінансових дій з таким об’єктом – продаж, оренда, інші;

– можливість здійснювати заборону іншим особам, які намагаються неправомірно використовувати Ваш об’єкт авторського права (це може стосуватися й авторів, які створювали такий продукт, а потім залишили підприємство і працевлаштувалися в іншу компанію, або активізували власний бізнес).

Якщо майнові авторські права роботодавцю не передані, то всі описані дії не мають правового підґрунтя, і по суті, є незаконними. І автор-працівник в таких випадках залишає власні майнові права на розпорядження результатами своє творчої діяльності, навіть якщо вона відбувалась як «службові обов’язки», за які сплачувалася заробітна платня.Юридичні особи – нерезиденти України не мають права і можливості набувати права на «службові твори» на території України, бо вони не є «роботодавцями України» в контексті чинного законодавства. Фізичні особи – автори, які є працівниками українських компаній можуть бути нерезидентами України.

8. Особливості авторського договору між підприємствами, компаніями.

Якщо юридична особа є власником майнових авторських прав на певний об’єкт, то вона має можливість передати (продати) або надати в тимчасове користування (по ліцензії) такий продукт іншому суб’єкту господарської діяльності – підприємству, організації, установі, ФОПу за гроші чи безкоштовно. Як вже було зазначено, юридична особа може володіти майновими авторськими правами:

– внаслідок придбання прав у інших осіб (авторів чи власників прав);

– внаслідок наявності прав на свій «службовий твір».        

В цілому умови таких договорів вже наведені в цій статті, але за необхідністю сторони такого контракту можуть додати будь-які інші додаткові домовленості.

Слід звернути увагу на те, що при укладанні подібних документів між компаніями,  ми дуже часто чуємо приблизно таке висловлювання: «Компанія «А» замовила авторське створення продукту іншому підприємству «В» , і, відповідно, компанія «А» бажає «забрати» авторські права у виконавця «В». На наше запитання «Хто є первинним автором продукту?» Компанія «А» відповідає: «Автором є виконавець – підприємство «В». Таке ставлення і така думка є помилковими, тому що юридична особа фізично не може бути «автором», бо авторами завжди є люди (фізичні особи) – працівники чи субпідрядники компанії «В». Таким чином, при укладанні подібних документів між юридичними особами, сторона, яка «набуває» право повинна перевірити – чи дійсно є у сторони, яка передає право зазначені авторські права – тобто чи є, наприклад, документ між авторами та цим підприємством, який підтверджує наявність прав, що передаються (це може бути первинний авторський договір, чи документи про виникнення та фіксацію «службового твору»).                         

У випадках необхідності державної реєстрації авторського договору про відчуження майнових прав між юридичними особами так само потрібно надати первинні документи (наприклад – завірені копії) про набуття прав від авторів.   Слід зазначити, що такі документи стосовно території України мають право укладати й підприємства – нерезиденти України.

9. Державна реєстрація, ціна, терміни, процедура.

Будь-який авторський договір може бути зареєстрований на державному рівні Національним органом інтелектуальної власності України.

Для цього потрібно надати та повідомити:

  • оригінал чи копію авторського договору;
  • ретельні відомості про автора/авторів;
  • відомості про набувача прав;
  • зразок твору (згідно х вимогами чинного законодавства);
  • реферативний опис об’єкту;
  • дату завершення роботи над твором;
  • сплатити державні збори;
  • оформити відповідну заяву;
  • направити усі документи на реєстрацію.

Зазвичай термін процедури реєстрації триває 2-3 місяці. Якщо усі документи складені і оформлені правильно, то в результаті Ви одержуєте Рішення про реєстрацію авторського договору. Відомості про Ваш договір, твір, авторів, набувача прав вносять у відповідний державний реєстр. У періодичному державному офіційному бюлетені «Авторське право і суміжні прав» здійснюють публікацію про реєстрацію Вашого договору. Зазначені правові вчинки і статус зареєстрованого в Україні авторського договору діють у всіх країнах Міжнародних конвенцій з авторського права (це майже усі цивілізовані країни світу – з переліком можливо ознайомитися в інтернеті).

Таким чином, Ви можете вільно використовувати власні зареєстровані авторські договори в таких країнах як Китай, США, усі країни Європи, та інші. Задля цього не потрібно здійснювати якісь додаткові дії чи платежі на територіях країн Міжнародних конвенцій з авторського права. Достатньо зробити офіційний легалізований переклад документів про реєстрацію авторського договору в Україні на мову певної країни. 

Ціна послуг Патентної фірми «Єдність» щодо складання та державної реєстрації авторських договорів складає:

  • для фізичних осіб резидентів України від 110 $ (сплата в гривнях по сучасному курсу);
  • для фізичних осіб нерезидентів України від 200 $;
  • для компаній, підприємств резидентів України від 150 $ (сплата в гривнях по сучасному курсу);
  • для компаній, підприємств нерезидентів України від 300 $.

10. Скачати авторський договір

Будь-яка особа має можливість знайти і скачати примірники різноманітних договорів про розпорядження авторськими правами, яких є дуже багато на різних веб-сайтах. Такі документи не можуть бути абсолютно стандартними та універсальними, і тому для кожного окремого випадку такі зразки необхідно уважно редагувати і вдосконалювати під Ваші потреби. Ви можете зробити це самостійно або за допомогою фахівців. Наша Патентна фірма «Єдність» також здійснює складання, оформлення і супроводження державної реєстрації авторських договорів – будь-ласка звертайтеся!

КОНТАКТИ: